Введіть російську мову нижче, потім натисніть кнопку читання, ви почуєте вимову.
Для російського вимови характерно кілька відмінних рис. До співзвучних звуків часто відносять палаталізацію (пом\'якшення), коли приголосні на кшталт «т» стають «ть» ([tj]), змінюючи значення слова. Скорочення голосних має вирішальне значення: ненаголошене «о» звучить як «а» ([ɐ] або [ə]), а «е» стає «і» ([ɪ]).
Постановка наголосу непередбачувана і змінює якість голосних — наприклад, у слові «молоко» (молоко) наголос зміщується між складами. Дзвінкі приголосні (б, в, г) вимовляються в закінченнях слів («друг» звучить як [друк]), а глухі (п, т, к) можуть звучати перед дзвінкими приголосними.
З\'являються складні кластери, такі як \"взгляд\" ([vzgljat], \"погляд\") і \"счастье\" ([ˈɕːæsjtjjə], \"щастя\"). Перекотиполе «р» ([r]) і відсутність відмінностей у довжині голосних також визначають його ритм.